Інформаційна карта

Від Бога Іллічівський край отримав мальовничі ландшафти і щедру землю. Невтомні руки наших працьовитих людей заквітчали цей чарівний край здобутками у багатьох сферах людського життя. Свободолюбива і пісеннолюбна душа козацьких пращурів викохала найбільші чесноти людей нашого краю: власною щоденною працею будувати економічний потенціал і творити запаси міцності для кращої долі.

Іллічівська сільська рада знаходиться в лісостепній зоні України і розташована в 12 км на північному сході від райцентру міста Барвінкове Харківської області. Територія сільської ради становить 20739,4 га із них сільськогосподарського призначення – 18424,4 га (в тому числі ріллі – 13213,3 га), ліси –2034,0 га, землі під забудовами – 213,2 га, землі державного водного фонду – 67,8 га.

Центр сільської ради - село Рідне (бувше Іллічівка, перейменоване в 2015 році ) (рік заснування —1930, дворів — 209, населення — 572 чол.).

Сільраді підпорядковані населені пункти:

Нова Дмитрівка (рік заснування —1834, дворів — 48, населення — 93 чол.),
Дібровне (засноване в 1834 році, дворів — 19, населення — 24 чол.),
Курулька (рік заснування 1775, дворів - 62, населення - 148 чол.),
Пашкове (засноване в 1775 році, дворів - 22, населення -33 чол., до 1830 року це село називалось Сколева Балка).

На території сільської ради розташовані:

Барвінківський районний позаміський заклад оздоровлення та відпочинку дітей «Барвінок» Барвінківської районної ради в селі Курулька (кількість відпочиваючих в одну зміну – 75 чол.);
Іллічівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Іллічівської сільської ради Барвінківського району Харківської області в селі Рідне (кількість вихованців – 21 чол.);
амбулаторія сімейної медицини в с.Рідне;
фельдшерський пункт с.Нова Дмитрівка;
фельдшерський пункт с.Курулька;
сільський будинок культури с.Рідне;
сільська бібліотека.

Населення сільської ради обслуговують 3 магазини і 1 кафе. Два поштових відділення та дві автоматизовані телефонні станції забезпечують зв’язок.

На території сільської ради проживають громадяни пільгових категорій:

інваліди Великої Вітчизняної війни – 3 чол.;
учасники Великої Вітчизняної війни – 19 чол.;
воїни інтернаціоналісти – 3 чол.;
сім’я загиблого в Афганістані –1;
учасники АТО – 4 чол;
громадяни, що постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС – 10 чол.;
діти війни – 67 чол.

Одиноких та одиноко проживаючих громадян обслуговує соціальний працівник районного територіального центру Смиченко Л.І.

Територія сільської ради багата корисними копалинами: глина, піски, будівельний камінь, який колись видобувався в кар'єрі для потреб дорожнього будівництва, граніту, бурого вугілля.

У 1961—1966 роках управлінням "Артемгеологія" біля села Нова Дмитрівка в розрізі вугільної товщини виявлено 14 буровугільних лінз, згрупованих у п'яти продуктивних горизонтах. Глибина залягання основного горизонту 8-100 м на крилах та 350-400 м у центральній частині. Загальні запаси родовища по категоріях А+В+С складають близько 390 млн. тонн, що становить 55,44% від загальних запасів українського бурого вугілля. Гідрогеологічні умови родовища розцінюються як складні, у зв'язку з наявністю великої кількості водоносних горизонтів. Родовище до цього часу не розробляється.

Біля села Курулька на глибині 10 м залягають поклади граніту. До Великої Вітчизняної війни, а особливо після її закінчення, на території села силами району велося видобування в невеликій кількості кам'яного вугілля, про що говорять шурфи, що збереглися й до сьогодні, та архівні матеріали. Є тут і поклади гіпсу, крейди, кухонної солі.

Іллічівські землі славились тим, що тут займались племінним вирощуванням овець австралійської тонкорунної породи прекос, які неодноразово займали призові місця на виставках народного господарства.

Дуже багата історія нашого краю. Перші згадки про Курульку сягають 1775 року. Його назва, за переказами старожилів, походить від того, що колись у козацькій ватазі, що переходила через річку Курульчату, сталася пригода - один з ватажків загубив тут люльку, тобто курілку, яку довго шукали, бо це вважалося поганою прикметою. Так чи інакше, але це місце серед запорожців дістало назву Курілки, яке пізніше й закріпилося у назві слободи й поступово трансформувалося в Курульку. Заселили село вихідці з правобережної України.

В селі Курулька в 1830 році зводиться однопрестольна церква на кошти поміщика Мартинова. А в 1850 році вона перебудовується, одягається в кам'яні шати й стає своєрідною перлиною архітектури, бо відрізняється від навколишніх своїм оригінальним куполом і дзвіницею. Зруйнована в 1930 році. З цією спорудою в селі й до цього часу збереглося чимало легенд про заховані скарби, спроби знайти які робилися й до війни, й після її завершення.

За 4 км на схід від Курульки виявлено сім курганів, що відносяться до пам'яток археології. Три з них розкопані археологом Туган-Барановським. Один з них періоду зрубної культури, два – є погребіннями кочівників. Біля села є й інша група курганів, особливо серед них виділяється своєю висотою один, який стоїть якось відокремлено. За 400 м від села у свій час було знайдено дві кам'яні баби.

Приблизно в цей же час засноване й село Пашкове, яке до 1830 року носило назву Сколева Балка. Цілих п'ять сіл залишив у спадок своїм дітям поміщик Пашков. А село Пашкове - батьківщина Харківського генерал-губернатора Пашкова, який багато зробив у свій час для розвитку нинішнього обласного центру. В районі с. Пашково розвіданий також курган, який невідомо чому називається Ракова Могила. Він дуже високий. За деякими легендами, там поховано сина славного запорізького козака Івана Сірка.

В селі Пашкове у лютому 1933 року народилася українська актриса, народна артистка УРСР з 1979 року Мірошніченко Тетяна Кузьмівна. Після закінчення Харківського інституту мистецтв у 1965 році працювала у Запорізькому українському музично-драматичному театрі ім. М. Щорса. Зіграла ролі: Юнони в "Енеїді" поставленої за І. Котляревським, Касандри в одноіменній п'єсі Л. Українки, Марусі — в п'єсі, поставленій за М. Старицьким, "Маруся Богуславка".

У 1834 році засновується село Нова Дмитрівка.

На території сільської ради встановлено 4 пам'ятники загиблим у роки Великої Вітчизняної війни радянським воїнам та пам’ятник воїну, який загинув виконуючи свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Всього в братських могилах поховано 283 бійця, імена 195 встановлені. А в братській могилі с. Курулька поховано Героя Радянського Союзу Степашова Івана Сергійовича, уроженця Курської області. В боях за село Курулька він, поранений в обидві руки, з двома протитанковими гранатами кинувся під німецький танк, врятувавши ціною свого життя багатьох своїх однополчан. З фронтів минулої війни не повернувся кожен третій житель села.

На території сільської ради діє два заказники місцевого значення: ландшафтний заказник «Новодмитрівський» загальною площею 209,2 га та заказник ентомофауни «Чабанне» загальною площею 5,0 га.

Господь благословив наш райський край на творчість і любов. А центром культури є наш сільський Будинок культури, побудований ще в 1967 році.

Ми пишаємося історією свого краю, бо він є багатим на людей творчих, людей, які усім серцем і душею віддані своїй справі.

І такими людьми є народні умільці села: вишивальниці Щиковська Ганна Яківна, Деревянко Василина Степанівна, Гапон Валентина Миколаївна, Кучеренко Людмила Дмитрівна, Кучеренко Любов Євгенівна, а також художник Непочатов Олександр Володимирович.

У 1979 році при сільському будинку культури був організований самодіяльний хор, який нараховував більше ніж 40 учасників. У 1982 році хору було присвоєно почесне звання "Народний". За час роботи хоровий колектив організував і провів близько 200 концертів. Приймав участь у масових заходах на районній сцені, в усіх оглядах - конкурсах художньої творчості. Був переможцем районних оглядів -конкурсів, неодноразово виступав на сценічних підмостках міста Харкова. У травні 1982 року приймав активну участь в обласному заключному концерті патріотичної пісні і був нагороджений дипломами і грамотами обласного управління культури.

Координує роботу бюджетних закладів на території виконавчий апарат сільської ради, який є суто жіночим, бо його працівники тільки жінки. Депутатський корпус складається із 12 депутатів, які плідно працюють на благо територіальної громади.

Працювати на благо людей, шанувати їх працю, виховувати молодь, організовувати гідний відпочинок ось основна задача органу місцевого самоврядування Іллічівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.